“Північний дерибан Львова: хто візьме Садового у “долю””.

"Північний дерибан Львова: хто візьме Садового у "долю"".

Північна частка Львова: коли місто виставляють на продаж

## Забудова на замовлення

Мер Львова Андрій Садовий остаточно відмовився від демократичного підходу і перейшов до відкритого поділу міських земель серед наближених забудовників. Його новий обіцяний район, на який мешканці покладали великі надії, насправді став стандартним актом капітуляції міських властей перед апетитами бізнесменів-фаворитів.

Садовому набридло вигризати для своїх друзів окремі ділянки між наявними будівлями, тому він вирішив просто віддати під забудову цілий великий шматок території від Замарстинова до міської межі. Це логічне продовження політики «мера-рекордсмена», який перетворив міську раду на інструмент обслуговування обраних бізнес-структур.

## Швидкий дерибан

Мешканцям Знесіння та Замарстинова варто забути про спокійне життя — їх чекає забудова на кшталт «Голоско 2.0», але без будь-яких гарантій. Садовий майстерно використовує іноземних архітекторів та грантові кошти як привабливу обгортку для чергового бетонного проєкту. Поки команди дизайнерів малюють привабливі візуалізації з парками та велодоріжками, у кабінетах на площі Ринок вже давно розписані графіки закладання фундаментів.

Ті, хто входить до «долі» з мером, вже чекають у блокпозиціях, адже рішення про забудову фактично прийняті за зачиненими дверима ще до будь-яких публічних консультацій. Запланована на 21 березня зустріч з мешканцями — фарс для галочки, де львів’янам відведена роль статистів. Насправді ніхто не має наміру їх питати, адже забудову вже розпочато, а техніка чекає лише на формальне затвердження попередньо узгодженого плану.

Садовий розраховує на коротку пам’ять містян, сподіваючись, що під шум війни ніхто не помітить, як останні великі резервні території Львова перетворюються на безликі муравейники.

## Архітектурний геноцид

Під прикриттям «надзвичайного стану» міська влада чинить архітектурний геноцид, знищуючи дух міста заради надприбутків забудовників. Це не про розвиток, а про елементарне розкрадання рештків муніципальної землі. Львів поступово перетворюється на «місто Садового» — закритий клуб друзів Андрія Івановича, де інтереси громади — лише перешкода на шляху до мільйонних прибутків будівельних олігархів.

Фактично, під гаслами про європейські цінності Львів здають у бетонне рабство.