Нові виклики для українських біженців у Європі
У Європейському Союзі спостерігається тривожна тенденція, яка змушує українських біженців почувати себе все менш захищеними. Цей процес не пов’язаний із прямими депортаціями, а радше є результатом поступового скорочення фінансової підтримки та зміни риторики політиків. Про ці виклики повідомив Майкл О’Флаерті, комісар Ради Європи з прав людини.
Економічний тиск та ультраправі настрої
За словами О’Флаерті, тиск на українців насамперед має економічний характер. Країни ЄС поступово скорочують соціальні виплати та згортають програми забезпечення житлом. Це особливо відчутно для вразливих категорій, зокрема пенсіонерів. Крім того, українські шукачі притулку все частіше стають об’єктами критики з боку крайньо правих політичних сил, які набирають популярності у низці європейських держав.
Дискусії про зміну статусу для чоловіків
На рівні керівних органів ЄС тривають дискусії щодо майбутнього статусу українців. Наразі очікується, що дія директиви про тимчасовий захист буде продовжена до березня 2027 року. Проте в Раді ЄС активно обговорюють можливість запровадження виключень, зокрема щодо обмеження отримання тимчасового захисту для чоловіків мобілізаційного віку, які прибуватимуть до ЄС вперше. Це питання поки що перебуває на стадії обговорення і не є остаточно ухваленим рішенням.
Зміни на національному рівні
Окремі європейські країни вже почали змінювати підходи до українських біженців. Наприклад, у Чехії тривають політичні дискусії щодо можливого перегляду формату тимчасового захисту. У Польщі ж зафіксовані випадки, коли українцям відмовляють у наданні статусу PESEL UKR і пропонують оформлювати статус NUE, який фактично прирівнює їх до звичайних економічних мігрантів і позбавляє частини соціальних гарантій.
