Трансформація мобілізації: Експертний погляд адвоката на альтернативи призову без законів ВР

Трансформація мобілізації: Експертний погляд адвоката на альтернативи призову без законів ВР

Перехід від примусової мобілізації до контрактної армії: нові перспективи для Збройних Сил України

Сучасна система комплектування армії України потребує докорінних змін. На думку експертів, перехід від моделі примусової мобілізації до повноцінної рекрутингової моделі можливий без внесення змін до законодавства.

Правові можливості для трансформації

Як зауважив адвокат Сергій Старенький, чинна нормативно-правова база вже дозволяє Кабінету Міністрів і Міністерству оборони запровадити ефективну систему рекрутингу без необхідності голосування у Верховній Раді. Юрист пояснив, що для цього достатньо внести відповідні зміни в урядові постанови та відомчі накази.

“Зараз багато речей можна змінити без депутатів. Тобто просто беріть законодавство діюче, вносите відповідні підзаконні акти, постанови, накази і так далі”, – зазначив Старенький, підкресливши перспективність такого підходу.

Мотивація замість примусу

На переконання експерта, сучасне комплектування армії має ґрунтуватися на засадах рекрутингу, а не примусових заходах. Ключовим стає завдання забезпечення гідних умов контрактної служби, які б стали реальною мотивацією для громадян вступати до війська на добровільній основі.

Основні компоненти такої мотиваційної політики включають:
– зрозумілі та прозорі умови контракту;
– конкурентну фінансову винагороду;
– належні соціальні гарантії, зокрема забезпечення житлом і речовим майном;
– додаткові можливості для військовослужбовців.

Таким чином, замість страху перед ТЦК, мотивація має ґрунтуватися на привабливості обраної професії та достойних умовах служби.

Історичний контекст

Питання трансформації системи комплектування Збройних Сил України перебуває на порядку денному вже тривалий час. Відхід від практики примусової мобілізації був одним із ключових завдань реформування армії після 2014 року.

Втім, повноцінний перехід до контрактної моделі значно затягнувся через брак фінансування, організаційні складнощі та певну інертність військового відомства. Тож наразі перспектива реалізації нової рекрутингової політики в обхід Парламенту видається цілком виправданою та актуальною.