Святі Антоній і Теодосій Печерські – засновники Києво-Печерської лаври
2 вересня за новим церковним календарем православні в Україні вшановують пам’ять преподобних Антонія та Феодосія Печерських. Ці святі чоловіки стояли біля витоків знаменитої Києво-Печерської лаври, що стала одним із духовних центрів Київської Русі.
Антоній Печерський народився в XI столітті в місті Любечі під Черніговом. Ще молодим він відправився на Афон, де прийняв чернецтво і кілька років провів у затворництві. Згодом Антоній повернувся на батьківщину, привізши із Святої гори давньогрецькі чернечі традиції. 1051 року він поселився в печері біля села Берестово, неподалік від Києва, і почав вести суворе аскетичне життя. Незабаром до нього почали стікатися віруючі, які шукали духовного наставництва.
Першим учнем Антонія став священик Никон, а потім до них приєднався і Феодосій, вихідець із Василева (сучасний Васильків). Коли число постриженців зросло, Антоній відійшов у іншу печеру, а обитель очолив Феодосій. Він запровадив у монастирі Студійський статут і особисто дбав про побутові потреби братії, піклувався про бідних і хворих. Згодом печерні келії розрослися у величний монастир із Успенським собором – так виникла Києво-Печерська лавра, що стала духовним взірцем для багатьох інших обителей.
Свято 2 вересня по старому стилю в православній церкві припадає на пам’ять пророка Самуїла. Народ же називає цей день Мамонтієм або Вівчарником – на честь мученика Маманта, покровителя дрібної худоби. У цей день особливу увагу слід приділити домашнім тваринам, а на столі мають бути традиційні молочні страви.
За народними прикметами, погода цього дня віщує характер настання осені та зими. Так, багряний захід сонця віщує скорі морози, а дощова погода обіцяє теплу осінь. Цікавою є повір’я, що якщо в цей день випаде сніг, то наступного року врожай вівса буде багатим, а весна прийде раніше.
Сьогодні іменини відзначають власники імен Антон, Іван та Федот. Вважається, що народжені в цей день люди, попри певні індивідуальні відмінності характеру, вирізняються любов’ю до сім’ї та піклуванням про її добробут.