Карпати як енергетичний донор Європи
Під час Карпатського саміту, що відбувся 18 вересня в Івано-Франківській області, президент України Володимир Зеленський оголосив про плани створення в Карпатському регіоні вітрового енергетичного кластеру потужністю 1,5 ГВт. За його словами, Карпати мають потенціал стати енергетичним донором для Європейського Союзу.
Експерти неоднозначно оцінюють перспективи реалізації цього амбітного проєкту. Серед основних викликів — недостатня інфраструктура, значні витрати на вивчення вітрового потенціалу, тривалий термін окупності та можливий негативний вплив будівництва на гірські екосистеми.
Вітровий потенціал Карпат vs півдня України
Доктор технічних наук Максим Карпаш зауважує, що 1,5 ГВт становить близько 10% від потужності, необхідної для задоволення довоєнних потреб України в електроенергії. Хоча вітровий потенціал Карпат справді існує, він значно поступається південним регіонам країни — Одеській, Миколаївській та Херсонській областям.
«Вітровий потенціал у Карпатах є, але він у рази менший, ніж на півдні України. Ми не вітровий регіон. Вітер є, але його недостатньо для бізнесу», — пояснює експерт.
За його підрахунками, для виробництва 1,5 ГВт знадобиться близько 150 вітрових установок потужністю по 10 МВт. Проте їх розміщення вимагатиме значних інвестицій у високовольтні лінії електропередач та трансформаторні потужності, яких наразі бракує в Івано-Франківській і Чернівецькій областях.
Крім того, Карпаш наголошує на необхідності ретельних досліджень вітрового потенціалу в гірській місцевості, адже дані з однієї точки не можна автоматично поширювати на всю територію через специфіку рельєфу.
Експортний потенціал Карпат
Водночас голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк вбачає в розвитку вітроенергетики в Карпатах можливості для експорту електроенергії до Європейського Союзу.
«Якщо говорити про потенційний експорт електричної енергії до Європейського Союзу, то Карпатський регіон може бути таким непоганим напрямком, тому що там дійсно є вітер, там є можливість встановлювати стореджі зі зберігання, і Україна від цього буде отримувати прибутки», — наголошує парламентар.
Експерти також вказують на необхідність врахування екологічних обмежень під час розміщення вітрових електростанцій. Зокрема, фахівці побоюються, що будівництво потребуватиме прокладання доріг і ЛЕП, що може призвести до вирубування лісів та знищення місць зростання рідкісних рослин.
Наразі на Прикарпатті реалізується лише один проєкт ВЕС — у Микуличині, де планують встановити 15 вітряків. Водночас під час Карпатського саміту презентували шість інвестиційних проєктів будівництва вітрових парків у Львівській та Закарпатській областях.
Таким чином, незважаючи на амбітні плани щодо формування в Карпатах вітрового енергетичного кластеру, успішна реалізація цієї ідеї потребуватиме детального вивчення вітрового потенціалу, розвитку енергетичної та транспортної інфраструктури, а також дотримання екологічних вимог.
