Стратегія оборонного відбору: як держава зберігає кадри для ОПК
## Бізнес під пильним наглядом: у пошуку стратегічних підприємств
Впродовж останнього часу Україна активно проводить аудит компаній, що мають право на бронювання працівників. За результатами перевірок, окремі підприємства втрачають статус стратегічно важливих, що призводить до розбронювання їх персоналу. Про механізми оцінки бізнесу та пріоритети держави в питанні збереження кадрів для оборонно-промислового комплексу (ОПК) розповів секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
## Критерії оцінки: коли компанія втрачає “бронь”
Ключовим показником ефективності для підприємств є виконання оборонних контрактів та реальне постачання техніки чи послуг для потреб армії. Якщо кількість заброньованих працівників не відповідає обсягам виробленої продукції, така компанія підлягає ретельній перевірці.
“Якщо ти виробляєш і продаєш 50 FPV-дронів, а в тебе заброньовано 500 людей — то це фейкова компанія, з якою треба розбиратися. Якщо в тебе декілька тисяч і ти постачаєш сотні тисяч дронів… Я знаю, що деякі компанії зараз навпаки ростуть і добирають людей”, – зазначає Роман Костенко.
Фактично, якщо підприємство минулого року займалося виробництвом, а цьогоріч припинило діяльність, його працівники автоматично втрачають статус заброньованих.
## Функції держави: не перекладати рекрутинг на бізнес
Певні ініціативи передбачали обов’язок компаній залучати через рекрутинг від 3 до 10 нових працівників для отримання права на бронювання. Однак, Роман Костенко вбачає ризики у такому підході.
“Підприємство не має займатися рекрутингом. Підприємство має виробляти, заробляти гроші, бізнесом займатися. Не варто перекладати функції державних центрів рекрутингу на плечі підприємців”, – наголошує секретар профільного комітету.
## Пріоритет кваліфікації: військо чи ОПК?
Важливим аспектом є раціональний підхід до зняття бронювання. На думку нардепа, країні невигідно втрачати висококваваліфікованих фахівців, відправляючи їх на фронт як піхоту, якщо вони можуть принести більше користі у сфері оборонних розробок.
“Якщо вони вважають, що в армії будуть краще на дронах літати — так. Але це не має бути задача “розбронювали і всіх в погони”, тому що підприємство не працює. Треба розуміти, де кадри більше можуть зробити: чи в армії, чи в оборонно-промисловому комплексі”, – резюмує Роман Костенко.
Тобто, при оптимізації штатів пріоритет повинен надаватись переведенню фахівців на інші потужності ОПК, аби не втрачати значний інтелектуальний ресурс.
