Британія заборонить дітям до 16 років користуватися соцмережами
15 червня 2026 року прем’єр Кір Стармер оголосив, що Велика Британія заборонить дітям до 16 років користуватися популярними соціальними мережами. Під заборону потраплять такі платформи, як Snapchat, TikTok, YouTube, Instagram, Facebook та X. Водночас доступ до YouTube Kids і месенджерів на кшталт WhatsApp та Signal залишиться відкритим.
Відповідальність за дотримання заборони лежатиме на компаніях, які управляють соціальними мережами. Якщо вони не вживуть належних заходів, щоб обмежити доступ неповнолітнім, їм загрожуватимуть багатомільйонні штрафи. Рішення про запровадження таких обмежень ухвалили за результатами громадських консультацій, на які надійшло понад 116 тисяч відгуків. Більшість респондентів (понад 90%) підтримала заборону для дітей до 16 років, а 83% батьків визнали ризики соціальних мереж для дітей вищими за їхню користь.
## Приклад інших країн
Британія не стала першопрохідцем у цьому питанні. Першою країною у світі, яка ухвалила закон про обмеження доступу дітей до соціальних мереж, стала Австралія. 28 листопада 2024 року австралійський парламент схвалив відповідний закон, а вже 10 грудня 2025-го він набув чинності. Під заборону в Австралії потрапили акаунти неповнолітніх на таких платформах, як TikTok, Snapchat, YouTube, Reddit, Instagram, Facebook, Threads, X, Twitch і Kick. Батьки не можуть обійти це обмеження навіть за власної згоди, а компаніям загрожують великі штрафи — до 49,5 млн австралійських доларів (приблизно 33 млн доларів США).
Утім, на практиці система працює неідеально. Хоча платформи видалили близько 4,7 млн акаунтів, регулятор eSafety виявив, що 7 із 10 батьків повідомили, що їхні діти все ще мають доступ до соціальних мереж. Виявилося, що деякі молодші користувачі використовували прийоми, які дозволяли обманути систему перевірки віку, зокрема імітуючи дорослу зовнішність.
## Британія вчиться на досвіді Австралії
Британія вивчала досвід Австралії, перш ніж ухвалити рішення про заборону доступу дітей до соціальних мереж. У січні 2026 року уряд оголосив про початок громадських консультацій, а опитування щодо “Дорослішання в онлайн-світі” тривало з 2 березня по 26 травня.
Законопроєкт зустрів певний опір у парламенті. Палата лордів у січні підтримала поправку, яка фактично забороняла доступ дітей до соціальних мереж до 16 років. Але 9 березня Палата громад відхилила її — 307 голосів проти 173 (при цьому 107 лейбористів утрималися). Натомість депутати надали державній секретарці з питань науки Ліз Кендалл повноваження обмежувати доступ дітей до соціальних мереж, чатботів і VPN без необхідності ухвалення нового основного закону. Зрештою, у червні 2026 року набув чинності Закон про благополуччя дітей та школи, який зобов’язав уряд запровадити вікові або функціональні обмеження для дітей до 16 років.
## Досвід інших країн
Британія не єдина країна, яка запроваджує обмеження щодо доступу дітей до соціальних мереж. Схожі ініціативи реалізують і інші держави.
Так, у січні 2026 року Франція схвалила в Національних зборах закон про встановлення обмежень для дітей до 15 років (130 голосів “за”, 21 — “проти”). Іспанія також оголосила про намір закрити доступ підліткам до 16 років. У Португалії 12 лютого парламент у першому читанні схвалив законопроєкт, згідно з яким автономний доступ дозволено лише з 16 років, а для підлітків 13-15 років потрібна цифрова авторизація батьків. Для дітей до 13 років акаунти в соцмережах заборонені. Подібні заходи готують і деякі інші європейські країни, зокрема Данія, Греція та Німеччина.
## Україна в цьому процесі
В Україні ця тема набуває додаткового виміру в контексті війни з Росією. Верховна Рада вже розглядає відповідні законодавчі ініціативи, і рішення щодо захисту дітей в інтернеті очікується протягом 2026 року. До звичних аргументів про шкідливий контент і ризики для психічного здоров’я тут додаються дві інші загрози — цілеспрямоване вербування підлітків ворогом і злочинний грумінг.
Статистика свідчить, що Росія активно використовує соціальні мережі для вербування українських підлітків. За даними Служби безпеки України, близько 22% викритих російських агентів в Україні — неповнолітні, а 21% затриманих за співпрацю з РФ у 2025 році були підлітками, найменшому з яких виповнилося 11 років. Тільки за три роки кількість злочинів проти національної безпеки за участю неповнолітніх зросла у 43 рази — з 3 випадків у 2022 році до 130 у 2025-му.
Окрім вербування, соціальні мережі використовуються й для злочинного грумінгу. Упродовж 2026 року в Україні було викрито 71 особу за домагання дітей через інтернет. Правова база для боротьби з такими злочинами частково сформована ще з 2021 року, але бракує механізмів, які б запобігали злочинам, а не реагували на них після факту.
## Експертні оцінки та перспективи
Дослідження показують, що надмірне користування соціальними мережами дійсно може шкодити психічному здоров’ю дітей і підлітків, зокрема сприяти розвитку депресії, тривожності, проблем з харчуванням та іншими розладами. Водночас соціальні мережі також дають дітям можливості для самовираження, спілкування та творчості, тож деякі експерти застерігають, що повна заборона може зашкодити.
Думки фахівців щодо оптимального підходу різняться. Одні наполягають на рішучих обмеженнях, інші закликають робити соціальні мережі безпечнішими, а не просто забороняти доступ. Наприклад, представники ЮНІСЕФ стверджують, що сама лише вікова заборона не вирішить проблеми і може навіть спричинити зворотний ефект, коли діти почнуть шукати обхідних шляхів.
З огляду на особливості українського контексту, де соціальні мережі використовуються ворогом для вербування підлітків, а також загрозу грумінгу, експерти рекомендують шукати баланс між забороною, цифровою грамотністю та безпечнішими платформами. Повна ізоляція дітей від онлайн-простору може викликати негативні наслідки, а тому ключовим завданням є створення безпечного й контрольованого середовища.