Дев’ять цілителів Кизицьких: історія святих, які врятували життя багатьох
Щороку 29 квітня православні та греко-католики вшановують пам’ять дев’яти мучеників Кизицьких – святих, яких народ давно прозвав “цілителями”. До переходу на новоюліанський календар їхній день пам’яті припадав на 12 травня.
Ці дев’ять проповідників жили у III столітті в місті Кизик (сучасна Туреччина) і відкрито проповідували християнство в часи, коли це було майже прирівняно до вироку. Їх заарештували, піддали тортурам і, зрештою, стратили. Однак на цьому історія не закінчилась.
Після припинення гонінь мощі святих перенесли до храму, і, за церковними переказами, саме там почали фіксувати випадки зцілення від важких хвороб та навіть епідемій. Тож невипадково народ прозвав їх “цілителями”.
Уже в ті часи 29 квітня вважалося ідеальним днем для збору лікарських трав. Наші предки вірили, що рослини, зібрані саме цього дня, мають особливо сильні цілющі властивості. Вони збирали кропиву, кульбабу, барвінок і заготовляли з них відвари “про запас”.
До речі, на народні прикмети 29 квітня варто зважати й сьогодні. Зокрема, ясний день провіщав теплий і врожайний літній сезон, а гроза – затяжну негоду. Не можна було також сіяти у “холодну” землю, влаштовувати поминальні трапези на кладовищах чи надмірно тужити за померлими.
Загалом цей день споконвіку вважався особливим, сповненим таємничих знаків і застережень. Він накладав певні обмеження, які, за народними віруваннями, мали убезпечити людей від біди та допомогти зберегти здоров’я і добробут.
